Анотація: У новій книзі "День, осяяний ранковою зорею" письменник сповідує найголовніше — мистецтво — це духовні ліки народу, нації, якою б тяжкою недугою вона не хворіла. Особливо сьогодні, коли міліють у ціні прабатьківські заповіти, коли українську духовність віддають на поталу іноземній наркотично-порнографічній, антилюдській у своєму зародку культурі. А справжнє мистецтво таврується як пережиток минувшини, відкидається і заперечується новітніми ідеологами, що часом уже й не розберуться за яку валюту і на догоду кому паплюжать надбання українського народу. Тому й цінне кожне слово, яке несе в собі зерна справжнього, чим повнить душа народу, його національна суть і національна велич.