Анотація: «Праця над перекладами святих книжок належить до найулюбленіших його занять», – писав про поета і лікаря Володимира Александрова (1825–1894) Василь Січовик у львівській газеті «Діло» 1888 року. Прагнучи перекласти Старий Завіт на українську, Александров неодноразово звірявся з його перекладами латиною, грецькою, французькою, польською, церковнослов’янською та російською мовами. Побачивши, що між ними існує багато розбіжностей, у вже доволі зрілому віці він став брати уроки давньоєврейської мови. Результатом цього стала пропонована книга – вільний поетичний переклад українською мовою псалмів Давида.