Анотація: Представлено оповідання Івана Франка «До світла» (1890), що вийшло у світ у 1924 році як одна із книг «Бібліотеки малописьменного» (серія «Красного письменства»). Оповідання доводить, що для автора соціальні та моральні аспекти важливіші, ніж релігійні. Твір, на думку декотрих дослідників, «побудований на пафосі» – бідного молодого, несправедливо ув’язненого єврея, який прагне до світла, щоб читати, вбиває тюремний сторож за те, що він наближається до вікна. Оповідання не лише відображає тогочасні тенденції та реалії, а й має моральні настанови.