Анотація: Видання Михайла Возняка (1925) є збіркою та дослідженням української духовної поезії XVII–XVIII століть. У праці опубліковано тексти побожних віршів, зокрема авторства Кирила Транквіліона-Ставровецького та Івана Пашковського, з детальним аналізом їхньої мови та структури. Дослідник фокусує увагу на розшифруванні акростихів та виправленні текстологічних помилок у відомих збірниках, як-от «Богогласник». Книга орієнтована на філологів, релігієзнавців та всіх, хто вивчає барокову літературу й духовну спадщину України.