Анотація: У виданні подано результати дослідження літературного та духовного побуту України XVII–XVIII століть, зокрема історію виникнення та поширення духовних пісень і акростихів. Михайло Возняк аналізує творчість Кирила Транквіліона-Ставровецького, Памва Беринди та Івана Пашковського, публікуючи тексти пам’яток із науковими коментарями. Видання орієнтовано на філологів, істориків культури та всіх, хто досліджує розвиток українського книжкового слова й літературного бароко.