Анотація: Видання про поминальні хліби, як символ життя, ритуальної жертви та духовної традиції вшановування померлих, адже зерно, входячи в землю, помирає, щоб народитися знову і продовжити життя людству. Також авторка розкриває паралель двох важких для України періодів, двох геноцидів проти українського народу – Голодомору та російсько-української війни, що мають однаковий початок – бажання російських катів вбити українську самобутність: через смерть дочок і синів України, маніакальне бажання смерті українців та підкорення вільного народу. Але попри фізичне знищення, катування та вбивства українці плекають свою культуру, що визначає нас, як націю. Все це висвітлюється крізь призму слова і традиції. У книзі зібрані сучасні світлини поминально-обрядового хліба, експедиційний та етнографічний матеріал авторки про них, а також її вірші, написані в період російської агресії проти України.