Анотація: Видана Полтавською спілкою споживчих товариств у 1919 році, ця збірка мала на меті висвітлити роль народного вчителя в національному відродженні України, окреслити вимоги до нього з боку суспільства та вимоги, які він має право ставити до народу і держави. До книги увійшли десять невеликих оповідань Степана Васильченка, Прохора Вороніна, Надії Кибальчич, Івана Липи, Архипа Тесленка та Спиридона Черкасенка, що змальовують суспільний статус, умови праці та побуту українського учительства імперської доби. Уклала збірку письменниця та освітянка Варвара Чередниченко (1896–1949), а вступну статтю підготував педагог і громадський діяч Олексій Левитський (1872–1947).