Анотація: У журналі проаналізовано втрачену архітектурну спадщину України, констатовано, що найбільше пам’яток зруйновано у 1918–1941 рр. Вміщено роздуми про професійну етику реставраторів і науковців. Описано різні аспекти вивчення, збереження та консервації Успенського собору давнього Галича. Досліджено діяльність київських реставраторів у 1920–30 рр. Здійснено огляд конференції «Культурна спадщина: автентичність і історична реконструкція» (Латвія, 2000).