Анотація: О. С. Грушевський – визначний вчений і громадський діяч, багатогранна особистість в українській науці початку ХХ ст. Йому належить низка розвідок з питань етнографії. Праця, присвячена етнографізму в українській літературі, є одним із двох його нарисів під спільною назвою «Из истории украинской этнографии». Аналізуючи «Енеїду» і «Наталку-Полтавку» І. Котляревського, твори 1830–1840-х років («Чары» Г. Тополі, «Вечерницы» П. Кореницького, «Вовкулака» С. Александрова, «Маруся» Г. Квітки-Основ’яненки, поезії М. Маркевича та М. Костомарова), автор демонструє різноманітність етнографічних тем: народні вірування та перекази, обряди та розваги, сватання та весілля. Він намагається показати, як поглиблювався інтерес до народного побуту, і дати відповідь на запитання: чому в українській літературі того часу була так поширена етнографічна тематика.